Запобіжник — комутаційний електричний апарат, призначений для відключення ланцюга, що захищається, розмиканням або руйнуванням спеціально передбачених для цього токоведущих частин під дією струму, що перевищує певне значення. Запобіжник включається послідовно із споживачем електричного струму і розриває ланцюг струму при перевищенні ним номінального струму, — струму, на який розрахований запобіжник.За принципом дії при розриві струму в ланцюзі, що захищається, запобіжники розділяються на чотири класи — плавкі, електромеханічні, електронні і використовуючі нелінійні оборотні властивості по зміні опору після дії надструму в деяких провідних напівпровідникових матеріалів (запобіжники, що самовідновлюються). У плавких запобіжниках при перевищенні струму зверху номінального відбувається руйнування струмопровідного елементу запобіжника (розплавлення, випар), традиційно цей процес називають «перегоранням» або «згоранням» запобіжника. Автоматичний вимикач захисту мережі забезпечений датчиками протікаючого струму (електромагнітними і тепловими), при перевищенні струму понад номінальний, розривають ланцюг розмиканням контактів, зазвичай, рух контактів на розмикання виробляється за допомогою заздалегідь зведеної пружини. У електронних запобіжниках ланцюг, що захищається, розривають безконтактні ключі. У запобіжниках, що самовідновлюються, при перевищенні струму, на декілька порядків збільшується питомий електричний опір напівпровідникового матеріалу струмопровідного елементу запобіжника, що знижує струм ланцюга, після зняття струму і їх охолоджування відновлюють свій опір. Під терміном електричний запобіжник або, зазвичай, запобіжник, мається на увазі найбільш часто використовуваний і дешевий плавкий запобіжник. Запобіжники повсюдно використовуються для захисту будь-якого електроустаткування, наприклад, для виключення перегріву дротів побутової електричної мережі в разі коротких замикань.
